Словник синонімів української мови. 2014.
обов'язковий — прикметник … Орфографічний словник української мови
обов'язковий — а, е. 1) Якого слід беззастережно дотримуватися, яким не можна нехтувати. || Який вимагається в законодавчому порядку. •• Обов язко/ве навча/ння принцип основної політики, відповідно до якого діти певного віку в законодавчому порядку повинні… … Український тлумачний словник
обов'язковий — [обовйазко/вией] м. (на) вому/ в ім, мн. в і … Орфоепічний словник української мови
обов'язковість — вості, ж. 1) Абстр. ім. до обов язковий 1). 2) Відповідальність при виконанні чого небудь … Український тлумачний словник
обов'язково — Присл. до обов язковий 1 3) … Український тлумачний словник
загальнообов'язковий — а, е. Обов язковий для всіх … Український тлумачний словник
необов'язковий — а, е. Який не є обов язковим, необхідним … Український тлумачний словник
доконечний — обов язковий, неодмінний, неминучий … Словник синонімів української мови
неминучий — а, е. 1) Якого не можна уникнути, обійти, обминути і т. ін., який обов язково має настати, відбутися і т. ін. || у знач. ім. немину/че, чого, с. Те, що обов язково має настати, відбутися і т. ін. || Який не викликає ніякого сумніву; явний,… … Український тлумачний словник
дисципліна — I и, ж. Твердо встановлений порядок, дотримання якого є обов язковим для всіх членів даного колективу. || Витриманість, звичка до суворого порядку. •• Договірна/ дисциплі/на своєчасне та належне виконання зобов язань по договорам. Емісі/йна… … Український тлумачний словник
